Вишивка, як вид мистецтва, виникла за давніх-давен і переходила у вигляді ремесла від покоління до покоління. Давнина існування вишивки на території сучасної України засвідчується археологічними знахідками ще доби палеоліту, наприклад у Мізині на Чернігівщині. При розкопках поховань ще перших століть нашої ери археологи знаходили вовняний одяг, вірніше, його залишки, оздоблений різнобарвною вишивкою.
Коли саме вишивка з’явилась в Україні, визначити не вдалось. Встановлено однак, що матеріалами, які використовувались для створення вишивки, тоді були шкіра, тканина, шовк, повсть. В музеях Європи зберігаються найстаріші зразки місцевої вишивки і відносяться вони до V ст. Що стосується української вишивки, то вона збереглась лише за декілька останніх століть, а найкраще представлено XIX ст. Вишивка робилась нитками – шовковими, вовняними, лляними, використовувались дорогоцінні камені, перли.
Особливий вид декоративного мистецтва – вишиті картини.
Залежно від тематики й техніки виконання, вони гармонійно поєднуються з інтер’єрами різних стилів. У другій половині ХХ століття такі картини стали невід’ємною частиною як міських, так і сільських осель. Вони вдало доповнювали традиційне українське оздоблення дому з рушниками, вишитими подушками, підзорами, скатертинами та портьєрами. На відміну від інших виробів, де головним декором був орнамент, картини вирізнялися сюжетністю: романтичними пейзажами, образами церков, сентиментальними сценами з дітьми чи красунями.
Виставка «Вишиті картини України» презентує роботи, виконані у різних техніках – хрестик, гладь, стебнівка, «бузку», ґобання та тамборний шов. Сюжети картин різноманітні: квіти, птахи, тварини, портрети, пейзажі, сакральні мотиви.
Серед інших експонується колекція вишитих картин, зібраних Валентиною Лисак. Вона народилася 27 січня 1976 року в селі Ванжулів на Лановеччині. У 1983 році пішла до місцевої школи, яку закінчила у 1991-му, після чого продовжила навчання в Буглівській середній школі. У 1993–1995 роках здобувала освіту в Теребовлянському вищому училищі культури за спеціальністю «Бібліотекар». З 1995 по 2011 рік працювала бібліотекаркою у Ванжулівській школі.
Збір колекції Валентина розпочала у 1995 році. Найбільше вона поповнилася у 2009–2010 роках. У добірці представлені картини, створені в техніках хрестика, гладі, ґобання, «бузку» та стебнівки. На них – квіткові композиції, жіночі портрети, сакральні зображення.

Наївні у виконанні, проте щирі й зворушливі, українські вишиті картини пробуджують у глядачів теплі емоції та спогади з дитинства.